Анатолій Кіндратович Адруг
(род. 1948)
Адруг А.К. Чудотворна ікона "Іллінської Богоматері". - Чернігів: ЦНТЕІ, 2006. - 28с.
Дарчий напис : Центральній бібліотеці ім. М.М. Коцюбинського від автора. 3 листопада 2006 р. Адруг
Адруг А.К. Живопис Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2010. – 183с.,іл.
Дарчий надпис : Центральній бібліотеці ім. М.М.Коцюбинського з навйкращими побажаннями від автора.19 січня 2011р. Адруг
20 років Чернігівській обласній організації Національної спілки художників України. - Чернігів, 2005. - с.
Дарчий надпис : Центральній бібліотеці ім. М.М. Коцюбинського 26 січня 2006р. Адруг
Твори А.К. Адруга із фондів бібліотеки ім. М.М. Коцюбинського:
- Адруг А.К. Архітектура Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІст. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2008. -224с.
- Адруг А.К. Будинок полкової канцелярії в Чернігові. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2007. – 32с.
- Адруг А.К. Визначна пам’ятка давнього українського малярства. – Чернігів, 2001. – 28с.,іл.
- Адруг А.К. Живопис Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2010. – 183с.,іл.
- Адруг А.К. Писанки Чернігівщини: історія і сучасність. / Відп.ред. О.Б. Коваленко. – Чернігів: КП «Видавництво «Чернігівські обереги», 2005. – 60с.
- Адруг А.К. Портрет Василя Дуніна- Борковського. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2005. – 32с.
- Адруг А.К. Чудотворна ікона «Іллінської Богоматері». – Чернігів: ЦНТЕІ, 2006. - 28с.
- Адруг А.К. Від давнини до сьогодення/ Анатолій Адруг // Літературний Чернігів. - 2006. - № 3(35). – С.161 – 163
- Адруг А. Відбудова пам"яток архітектури доби Київської Русі на території чернігівського дитинця / А.Адруг // Сіверянський літопис. - 2009 . - № 1 . – С.20-25
- Адруг А. Зображення у творах мистецтва Троїцького собору в Чернігові, зведеного за сприяння І.Мазепи / А.Адруг // Сіверянський літопис . - 2009 . - № 6 . – С.66-74
- Адруг А. Катерининська церква в Чернігові // Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи: Збірник наукових праць, присвячений 1100-літтю першої літописної згадки про Чернігів. - Чернігів: Деснянська правда, 2007 . - 672 с. – Гл. – С.
Адруг А. Спадщина // "Літературний Чернігів." - 2006. - №№ 3(35). - 195-196c.
- Адруг. А. Творчість архітектора Йоганна-Баптиста Зауера./ Анатолій Адруг //Сіверянський літопис. – 2006. - № 5. – С.19-25
- Адруг А. Чернігівський Троїцький собор у творах мистецтва ХVІІ - ХVІІІ століть / А. Адруг // Чернігівські старожитності. Науковий збірник. Вип. ІІ - Чернігів: КП "Вид-во "Чернігівські обереги", 2009 . – Гл. – С.6-12
- Адруг А. Цивільна архітектура Чернігова другої половини ХVІІ - ХVІІІ ст. // Сіверянський літопис. - 2008. - № 2. – С.22-26
- Адруг А.К. Цивільна архітектура Чернігова другої половини ХVІІ - початку ХVІІІ ст. / А.К. Адруг // Чернігівські старожитності. Науковий збірник. Вип.І. - Чернігів: КП "Вид-во "Чернігівські обереги", 2008 . – Гл. – С.36-40
Література про автора:
- Петренко В. Портрет Дуніна-Борковського у поєднанні з епітафією як особливість естетичного мислення людей ХVІІ століття /Володимир Петренко // Деснянка вільна. - 2013. - 13 січня. - С.11
- Реп’ях С. Дослідник зодчих. Анатолію Адругу – 60./Станіслав Реп’ях // Літературний Чернігів. – 2008. - № 1(41). – С.141-143
- Реп’ях С. Очима дослідника. / Станіслав Реп’ях// Деснянська правда. – 2008. – 3 січня. – С.14
- Сапон В. Значний внесок до черніговознавства. / Володимир Сапон // Деснянська правда. – 2009. – 20 серпня. – с.18
Біографічна довідка
Реп'ях С.О. Очима дослідника // Деснянська правда. - 2008. - 3 січня
По-різному дивляться люди на світ. Одні - поглядом поетичним, другі - загребущим, треті - добротворчим. Четверті - прискіпливо-пізнавальним. Можна б і далі шукати відтінки поглядів, але їх так багато, вони такі несхожі. А часом погляди об'єднуються в один - пронизливо-пропікаючий. Власне, погляд у кожного свій. В Анатолія Адруга око дослідника, відкривача.
Ще змалку, блукаючи вулицями рідного Чернігова, юний Толик любив зупинятися біля старовинного храму чи давньої споруди і довго розглядати будову стін, візерунки на них. Намагався знайти талі якусь таїну, .знайти і розгадати її.
Та одразу по закінченні школи №9 на П'яти Кутах доля вручила хлопцеві слюсарні інструменти, які, щоправда, він пооівняно швидко поміняв на кельму і розчин. На території Єлецького монастиря розгорнулися будівельнi дослідні роботи в Успенському соборі, який очистили від борошняних мішків та нафтопродуктів, і Анатолій, як кажуть, і душею й тілом потягнувся туди. Ладен був виконувати найчорнішу роботу, аби брати до рук цеглини, вдихати специфічний аромат будівельного пороху. Так став юнак робітником Чернігівських міжобласних реставраційних майстерень. І це був початок пізнання тонкощів архітектури придеснянського краю. За цим об'єктом Анатолій реставрував Спаський собор, колегіум, споруди Троїцького монастиря.
Для допитливого чорнявця на той час кельми вже і було замало, і він вступає до Київського художнього інституту, щоб осягнути мистецтво зодчих із середини, збагнути плин часу, застиглий у вигадливих вигинах будов.
Лекції професорів, семінарські заняття, вивчення фоліантів у бібліотеках та архівосховищах робили свою справу. Старанність і працелюбність чернігівця впала в око видатному вченому, лауреатові Державної премії України Ю.С. Асєєву. Курсові роботи Адруга відзначалися цікавими пошуками, прагненням проникнути в глибину явищ. І тому Юрій Сергійович охоче взявся вивести обдарованого студента на наукову стезю.
- Чернігову потрібен свій мистецтвознавець, - не раз казав він. - Отож я буду науковим керівником ваших досліджень, Анатолію... Працюючи після інституту в Чернігівському архітектурно-історичному заповіднику, Анатолій Адруг все частіше й частіше публікувався в обласній та республіканській пресі.
Одна з найдорожчих йому (бо перша!) рецензія на виставку робіт чернігівського художника Леоніда Могучова в «Деснянській правді». Непосидючий і невтомний Леонід Борисович уже тоді мав у своєму доробку сотні замальовок різних храмів. І молодому дослідникові треба було мати певну мужність, щоб високо поцінувати творіння, пов'язані з іменем Божим.
Анатолій подружив із відомим чернігівським архітектором Андрієм Карнабідом і у співавторстві з ним написав цікаву статтю «Де Болдині дрімали тихі гори».
Не залишилися не поміченними й інші публікації Адруга, зокрема, присвячені безсмертному «Слову о полку Ігоревім».
Творчі пошуки Адруга переконали Ю.С. Асєєва, що хлопець-таки тямущий і його місце в аспірантурі. 1978 року Анатолій Кіндратович – аспірант Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії ім.. М.Т. Рильського. Темою його майбутньої дисертації було ж\дослідження чернігівських пам’яток архітектури та мистецтва 17-18 століття, початки якої він заклав ще у своїй дипломній роботі.
Асєєв був чуйний і добрий , але дуже вимогливий, і Адругові довелося добре попотіти, щоб довести розпочате до кінця.
Продовжував працювати над дисертацією, повернувшись до Чернігова, де обіймав різні посади в музеї народного декаративного мистецтва Чернігівщини.
У пресі з’являються низки статей дослідника про художнє життя Подесення, про мистецьки зв’язки Чернігівщини, Гомельщини та Брянщини. Значний інтерес викликали праці Адруга про церкви Чернігівщини.
Всеукраїнського розголосу набрала публікація мистецтвознавця про первісні стінописи у Троїцькому соборі.
Діапазон творчих зацікавлень вченого ширшав. Він публікує дослідження про місцевих різьбярів Антона Штепу, Миколу Панька, Анатолія Колошина та ін. Детально аналізує Анатолій Кіндратович здобутки чернігівських вишивальниць на чолі з Ганною Григоренко.
Сам член Національної спілки художників України, він багато пише про чернігівських малярів, всебічно розкриває їх творчі обличчя. Анатолій Кіндратович також підготував біографічний довідник чернігівських митців - членів Чернігівської обласної організації Національної спілки художників України.
Віховою працею А.Адруга слід вважати його дисертацію «Монументальне мистецтво Чернігова другої половини XVII - початку XVIII століть», яку успішно захистив 1992 року.
Тепло була прийнята монографічна праця Анатолія Адруга про чернігівське писанкарство, у якій він стверджує, що поліські писанки відрізняються від інших збільшеним орнаментом, квітчастістю.
Вагомими слід назвати роботи Анатолія Адруга про чернігівські чудотворні ікони, портрет полковника Василя Дуніна-Борковського, Будинок полкової канцелярії в Чернігові, талановитого архітектора Йогана-Баптиста Зауера, який будував Троїцький собор в Чернігові тощо. Вже працюючи в педуніверситеті, вчений написав навчальний посібник з основ різьбярства.
На сьогодні ним опубліковано понад 220 наукових праць з найрізноманітнішої тематики, які відзначаються глибиною думок, численними відкриттями, увагою до сучасного стану архітектурно-мистецького життя області.
Нині Анатолій Кіндратович - доцент Чернігівського педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, людина шанована і в колективі, і в культурницьких колах. Цими днями йому минає 60. Щиро вітаємо, шлемо найкращі зичення! З роси й води, колего, невтомний трударю!