Письменники ювіляри: Джон Голсуорсі
14 серпня далекого 1867 року народився Джон Голсуорсі, англійський прозаїк і драматург. Нащадок багатої родини, він міг стати адвокатом, власником юридичної контори – адже саме цим заробляли цілі покоління в його сім’ї. В 1889 році Джон Голсуорсі закінчив університет, отримавши ступінь бакалавра юриспруденції і був прийнятий до адвокатури. Однак чим іншим як не словом «поклик» можна назвати непереборну жагу до втілювання своїх думок в слова та образи?
«Як би я хотів мати талант – я дійсно вважаю, що найприємніший спосіб заробляти на життя – бути письменником, але лише якщо писати – не самоціль, а спосіб виражати свої думки; якщо ти схожий на ставок, що висох, в якому немає холодної цілющої води, а в глибині не водяться дивовижні й красиві створіння, який сенс писати?»
Слова жінки, в яку Джон Голсуорсі був закоханий багато років, змінили хід його усталеного життя: «Чому ви не пишете? Ви створені саме для цього!»
Нею була Ада Пірсон, дружина одного з кузенів. Десять років таємних зустрічей, перш ніж вони змогли одружитись, дали письменнику багатство переживань й образів, втілених в трилогії «Сага про Форсайтів».
Кохання живе в думках, в домах, багатих та убогих, в епоху стабільності та часи тривог і війн. Кохання – вічний рушій життя та руйнівник канонів і правил. Заради нього герої відмовляються від статків, соціального становища, підтримки родини; інколи від нього відмовляються заради життя іншої людини. Тонка невидима сила, яка змушує людину промовчати й поступитись принципами або піти в атаку й «вирвати» належне...
За високе мистецтво оповідача класик англійської літератури Голсуорсі став лауреатом Нобелівської премії в 1932 році.
Тонкий філософ, Голсуорсі вкотре змушує читачів замислитись над простими словами:
Молодість, на жаль, виліковується сама собою.
Бути завжди добрим і не занепадати духом – у цьому весь сенс життя.
Істинно великі люди не базікають і не штовхаються у натовпі. Вони пливуть у своїх човниках тихими протоками.
Велика епоха. Великі люди.
