Український письменник і композитор Сидір Воробкевич
5 травня минає 185 років від дня народження Сидора Воробкевича – українського письменника, композитора, митця, православного священника, педагога та редактора часописів Буковини.
Народився Сидір у 1836 році в Чернівцях у родині професора релігії та філософії. У ранньому віці він залишився сиротою, тож його подальшим вихованням займалися бабуся й дідусь. Саме від них Сидір перейняв любов до рідної мови, до свого народу, почув багато казок, пісень, оповідань про минуле України та видатних історичних діячів.
Сидір Воробкевич отримав духовну та музичну освіту. З 1867 року працював викладачем співу у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, а згодом – на богословському факультеті Чернівецького університету.
Перші вірші Сидора Воробкевича були надруковані у 1863 році у збірці «Галичанин».
З-під пера письменника вийшло понад тисячу поетичних творів, 18 п’єс та десятки прозових творів. Публікації часто з’являлися під псевдонімами Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич та іншими. Однак за життя автора світ побачила лише одна збірка поезій «Над Прутом», видана за сприяння Івана Франка.
Склавши у 1868 році іспит у Віденській консерваторії на звання регенту хору й викладача співу, Сидір Воробкевич став займатися переважно музикою. Поєднуючи талант поета і композитора, він створював різножанрові пісні, романси, оперети, хорові твори, писав музику на слова Юрія Федьковича, Івана Франка, Міхая Емінеску, Васіле Александрі та інших, першим на Західній Україні створив хори на слова Тараса Шевченка.
Сидір Воробкевич – автор, задуманого ним як пісня, хрестоматійного твору «Мово рідна, слово рідне!», що не втрачає своєї актуальності й нині:
Мова рiдна, слово рiдне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камiнь має.
Як же мову ту забути,
Що нею учила
Нас всiх ненька говорити,
Ненька наша мила.
Ой, шануйте, поважайте
Рiднесеньку мову,
I навчайтесь розмовляти
Своїм рiдним словом.
Сидір Воробкевич помер 19 вересня 1903 року, поховали його на Руському цвинтарі у Чернівцях.
Іван Франко вважав Сидора Воробкевича одним з «перших жайворонків нової весни нашого народного відродження».
Бібліографія:
- Загайкевич М. Творчість Сидора Воробкевича в контексті розвитку української національної культури : до 180-річчя композитора / Марія Загайкевич // Студії мистецтвознавчі. - 2016. - № 1. - С. 62-69.
- Никоненко П. Перший жайворонок весни народного відродження / Петро Никоненко, Микола Юрійчук // Літературний Чернігів. - 2006. - № 3(35). - С. 140-144.
- Фільц Б. Марія Білинська - перша дослідниця музичної творчості Сидора Воробкевича / Богдана Фільц // Студії мистецтвознавчі. - 2016. - № 1.- С. 70-75.
- Шубравська О. Комедійний жанр у драматургічній творчості Сидора Воробкевича /Ольга Шубравська // Слово і Час. - 2017. - № 1. - С. 88-97.
Підготувала головний бібліограф Чернігівської міської бібліотеки ім. М. Коцюбинського Куннова Олена
