Видатні постаті Чернігівщини: Данило Туптало
«Святитель Димитрій Ростовський, на світське прізвище Тупталенко – яке це велике ім’я в історії Української Православної церкви, в історії української культури взагалі! Це один з тих передових українських духовних мужів, що реально вели вперед розвій Української Церкви, і залишили плідні сліди своєї видатної праці в кожній закутині українського релігійного й культурного життя», - такими словами згадував видатного діяча Іван Огієнко.
Данило Савич Туптало народився 11 грудня 1651 року в Макарові Київського воєводства в родині козацького сотника, який мав родового герба, учасника Переяславської ради. Батько й мати Данила були глибоко побожні й благочестиві люди, такими виховали й дітей. Батько, Сава Туптало, побудував у Києві Йорданський жіночий монастир, у якому троє його доньок (Олександра, Марфа й Параскева) стали ігуменями.
Початкову освіту Данило отримав від матері Марії Михайлівни, а у 1662 році його віддали на навчання до Києво-Могилянської колегії. Хлопець вивчав тут грецьку, латинську та церковнослов’янську мови, полюбляв вірші й красномовство. У 1665 році він залишив колегію та за порадою батька постригся у монахи, прийнявши ім’я Димитрій.
У 70-90-х роках Данило Туптало жив і працював у різних монастирях України, в тому числі й Чернігівщині: був ігуменом у монастирях Батурина, Глухова, Новгорода-Сіверського, Чернігова.
Лазар Баранович, знаючи про здібності Данила, запропонував написати оповідання про чудеса ікони Богородиці із чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря. Над цим Туптало працював у скиту неподалік від Глухівсько-Петропавлівського монастиря. У 1683 році книга під назвою «Руно орошенноє» була видана в Чернігові у видавництві монастиря. Після її появи Лазар Баранович присвятив їй вірші. У праці відчувався вплив твору І.Галятовського «Небо новоє» (1665), у якій розповідалося про різні чудеса Богородиці Марії.
«Руно орошенноє» шість раз перевидавалося у Києві та Чернігові, що свідчить про її успіх, проте не всі історики поділяли захват нею. Ілля Шляпкін у біографії Данила Туптала зауважує лише про цей твір «Про схоластичний скал його поширюватися не будемо». Омелян Огоновський зазначає, що «в сій книзі находяться оповідання про чуда від образу Богородиці в Єлецькім Чернігівським монастирі», не вдаючись до характеристики. Іван Франко взагалі не вважав за належне згадувати про твори Туптала, крім «Житія святих». Михайло Возняк лише констатував вплив на «Руно орошенноє» Лазаря Барановича. А Сергій Єфрємов відносив його до творів, які «знаменують собою великий занепад літературного смаку, виродження форми, панування фрази й тієї схоластичної штучности, якою рішуче надихавсь усякий дух живого життя».
Примітно, що за радянської доби «Руно орошенноє» потрапляло до ідеологічно ворожого кола «збірників про чудеса, спрямованих на піднесення авторитету церкви», що робило неможливим його об’єктивний літературознавчий аналіз.
Після «Руна…» головною турботою в життя Данила Туптала була підготовка до видання «Книги житій святих», над якою він працював понад 20 років (1682-1705). Це була величезна праця, адже агіографічний матеріал упорядкований за днями року: від 1 вересня до 31 серпня. Таким чином вийшла чотиритомна книга «Четьї Мінеї», яка друкувалася протягом декількох років: Том 1 – 1689, том 2 – 1695, том 3 – 1700, том 4 – 1705. Під час написання книги письменник жив у скиту недалеко від Глухівсько-Петропавлівського монастиря, а також у Новгороді-Сіверському та у Чернігові.
В основу цієї праці Туптало поклав «Большие Четьи-Минеи» московського митрополита Макарія, доповнивши їх численними (близько 60) джерелами. Туптало творчо підходив до використання матеріалу. Він виступив не стільки як історик церкви, скільки як мораліст і белетрист. Повчальні захопливі розповіді про святих, написані в стилі бароко, зробили книгу популярною серед читачів. Микола Костомаров зазначав, що «Книжна мова Святителя Димитрія вирізняється ясністю і якось легко читається».
У 1702 році Микола І призначив Туптала митрополитом Ростова. І з цього часу він почав писати свої твори російською мовою і став відомим у російській літературі під іменем Димитрій Ростовський. На жаль, значна частина його творів зникла, ще частина була покладена у могилу письменника, а тому також втрачена.
Помер Митрополит Димитрій Ростовський у ніч на 28 жовтня 1709 року під час молитви, стоячи на колінах. За спогадами очевидців, в дні, що передували його переходу в Царство Боже, письменник довго розповідав про свою любу Україну Саві Яковлеву, який переписував його твори.
Коли через 40 років, за певних обставин, вирішили перекласти тіло, то з’ясувалося, що воно лишилося нетлінним. 10 жовтня 1752 року Данила Туптала було канонізовано та оголошено Святим Димитрієм Ростовським. Хоча Данило Туптало і був пов’язаний з чернігівськими письменниками, але його життя різко відрізнялося від їхнього. Він прагнув до самотности, відлюдности, а тому не був прихильником втручання служителів церкви у світське життя, що було характерно для письменників кола Лазаря Барановича. Проте творчість Туптала не можна відривати від чернігівської літературної школи, оскільки вона визначала ще один її бік.
Творча спадщина Данила Туптала значна, і вона складає яскраву сторінку історії давньої української літератури.
Підготувала Мельник Анна, бібліографиня Чернігівської ЦБ ім. М. Коцюбинського.
Бібліографія:
- Видатний український церковний діяч ХVII століття : 370 років від дня народження Данила Туптала // Шкільна бібліотека. – 2021. - № 11. – С. 63-66.
- Ісіченко І. «Руно орошеноє» в метафоричній стратегії свт. Димитрія Туптала / Ігор Ісіченко // Сіверянський літопис. – 2020. - № 2. – С. 211-223.
- Мушар Ф. Агіографічний цикл Св. Георгія у «Великих мінеях четьїх» Св. Димитрія Ростовського / Флоран Мушар // Сіверянський літопис. – 2020. – № 4.– С.167-178.
- Самойленко Г. Літературне життя Чернігівщини в ХІІ-ХХ ст. 2-ге видання, доповнене і перероблене / Григорій Самойленко. – Чернігів, 2011. – 328 с.
- Туптало Д. «Руно орошенное» / Дмитро Туптало ; підгот. тексту, передмова та коментарі О. Тарасенка // Сіверянський літопис. – 2009. – № 1. – С. 30-50; № 2-3. - С. 206-227.
- Савченко І. Димитрій Ростовський (Туптало) і розвиток монастирського руху на Чернігівщині / І. Савченко // Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи : збірник наукових праць, присвячений 1100-літтю першої літописної згадки про Чернігів. – Чернігів : Деснянська правда, 2007. – С. 460-466.
- Гурець М. Життя і діяльність Данила Туптала, пов’язані з Чернігівщиною / М. Гурець // Чернігів стародавній. – 2007. – червень. – С. 4-5.
