Видатні постаті Чернігівщини: Федір Уманець
5 березня виповнюється 180 років від дня народження Федора Михайловича Уманця –чернігівського земця, історика та публіциста.
Федір Уманець народився 21 лютого (5 березня) 1841 року у селі Янівка Глухівського повіту Чернігівської губернії в сім’ї дрібномаєткових дворян козацько-старшинського походження.
Рід Уманців відомий з середини ХVII ст. Біля його витоків стояв Пилип Іванович Уманець - глухівський сотник (1653-1668 рр., з перервами), батуринський (1661 р.) та ніжинський (02.1669- 28.02.1674 рр.) полковник.Середню освіту Федір Уманець здобув у Новгород-Сіверській гімназії, вищу – на юридичному факультеті Московського університету, який закінчив у 1861 році зі ступенем кандидата права. Протягом трьох років з 1864 по 1867 служив дільничним, а пізніше головуючим мировим посередником у повітах Подільської губернії. Вже тоді він докладав зусиль для поширення освіти серед місцевих селян.
Навесні 1867 року Федір Уманець повернувся на Чернігівщину і займався власним господарством, а пізніше був обраний гласним повітовим земського зібрання.
Дослідник історії земства Б.Веселовський зазначав: «С 1874 года в среде гласных появляется умеренный прогрессист Ф.М.Уманец и пытается оживить земство: вносит проект устройства начальных и высших народных школ, поднимает вопрос об учреждении ссудно-сберегательных товариществ и пр., но сочувствия не встречает».
Юрист за фахом, історик та краєзнавець за покликанням, він уміло поєднував обов’язки голови губернської земської управи з дослідницькою діяльністю, вивченням історичних джерел. Федір Уманець займався питаннями електрифікації установ, сприяв розвитку медицини, кооперативних об’єднань та кустарних промислів.
За часів головування Федора Уманця у Чернігівській губернській земській управі розроблено проєкти запровадження в губернії загальної початкової освіти, збільшено асигнування на організацію освіти дорослих, відкриття недільних шкіл, організацію педагогічних курсів для народних учителів. Значна увага приділялася розгортанню мережі земських початкових шкіл. Зокрема, у лютому 1899 р. з нагоди 100-літнього ювілею від дня народження О.С.Пушкіна губернське зібрання ухвалило рішення заснувати в Чернігівській губернії 15 зразкових шкіл.
Уманець доклав чимало зусиль для облаштування Музею українських старожитностей, створеного на базі колекцій, які заповів Чернігівському губернському земству В.В.Тарновський.
Значну увагу Федір Уманець приділяв дослідженню українського козацтва. На його монографію «Гетьман Мазепа» посилається М.С. Грушевський в «Очерке истории українського народа».
Упродовж життя Федір Уманець створив цілу низку праць з історії та педагогіки, які публікувалися на сторінках часописів “Древняя и новая Россия”, “Журнал Министерства народного просвещения”, “Исторический вестник”, “Отечественные записки”, “Русский архив” та окремими виданнями. О.Моргун, аналізуючи діяльність українських діячів у земських установах, дав, зокрема, таку характеристику Уманцю:
«Федір Уманець, від 1896 р. по 1901 р. голова губерніальної земської управи, скупчив на службі в Чернігівському земстві таких видатних українських письменників як: М. Вороний, В. Самійленко, М. Чернявський, Б. Грінченко, М. Коцюбинський; український патріот, відомий письменник, автор написаної з великим піднесенням монографії про Гетьмана І.Мазепу, в якій прославляється Мазепа, як національний герой України».
Підготувала провідний бібліограф бібліотеки ім. М. Коцюбинського Рахно Олена.
Література:
- Студьонова Л. Про земця, науковця і не тільки: рец. на: Половець В.М. Уманець Федір Михайлович (1841-1917 рр.) – Чернігів : Просвіта, 2006. – 146 с. / Л. Студьонова // Сіверянський літопис. – 2007. – № 4. – С. 156-158.
- Федір Уманець // Рахно О. Чернігівські земці : (історико-біографічні нариси) / О. Рахно. - Чернігів : КП "Вид-во "Чернігівські обереги", 2009. – С. 223-250.
