Видатні постаті Чернігівщини: Пелагея Литвинова-Бартош
Українська громадська діячка, етнографка, фольклористка Пелагея Яківна Литвинова-Бартош народилася 3 жовтня 1833 р. на хуторі Теребень біля села Землянка Глухівського повіту Чернігівської губернії. Навчалася спочатку в приватному пансіоні в Шостці, а потім у Московському Єлізаветинському інституті для шляхетних дівчат. Пелагея рано залишилася без батьків. Опікуни видали її заміж за багатого поміщика Петра Олексійовича Литвинова. В сім’ї народилося десять дітей. Жила родина в маєтку чоловіка – в селі Богданове на Сумщині. Пелагея Яківна особисто займалася вихованням й освітою дітей. Коли діти підросли, переїжджала разом з ними за місцем навчання у Глухів, Новгород-Сіверський, Ніжин, Київ та Москву.
У Києві Пелагея Яківна познайомилася зі славетними українськими родинами: Лисенками, Старицькими, Антоновичами. Відкрила початкову школу. Для учнів школи Пелагея Яківна упорядкувала цікаві посібники: «Азбука для народных школ» та «Оповідання для дітей». Але через нестачу фінансування школа проіснувала недовго.
Пелагея Яківна все життя збирала зразки народного орнаменту, замальовувала візерунки вишивок, ткацтва, малюнки на керамічних виробах, дереві, кахлях, змальовувала рушники, писанки, скатертини. У 1878 році вийшов перший випуск праці «Южно-русский народный орнамент», до якої увійшли 20 таблиць зі зразками орнаментів для вишивання, ткацтва та писанкарства, зібрані у Глухівському повіті Чернігівської губернії.
Громадський історико-етнографічний музей Пелагеї Литвинової-Бартош в селі Землянка Сумської області
У 1879 році Пелагея Литвинова-Бартош видала працю «Сборник народных русских узоров для женского рукоделия», а в 1902 році вона видала другий випуск «Южно-русского народного орнамента», який високо оцінили сучасники. До збірника увійшли 20 таблиць зі зразками орнаментів для вишивання, ткацтва, килимарства і писанкарства., зібраними у чотирьох повітах Чернігівської губернії (Стародубському, Новгород-Сіверському, Кролевецькому і Контопському).
У 1886 Пелагея Литвинова-Бартош переїхала на хутір у селі Землянка (нині село Глухівського р-ну). Збирала візерунки народної вишивки, писанок, рушників, скатертин, плахт. Вивчала усну народну творчість, народну медицину, вірування, промисли і заняття, умови виховання дiтей, побут, домаш¬нi промисли селян. Пiдго¬тувала опис давнiх українських свят зимового циклу народного календаря.
Пелагея Литвинова-Бартош співпрацювала з київськими виданнями “Заря” і “Труд”. У часописі “Киевская старина” вона опублікувала кілька альбомів народних візерунків та низку дописів, статей і споминів. Її дослідження весільних обрядів і звичаїв, які були опубліковані у 1900 році у Львові, і сьогодні не втратили свого наукового значення. Ця наукова робота детально аналізує усі етапи народного весільного обряду у селі Землянка, що увібрав у себе традиції, які існували у давнину на Глухівщині та Чернігівщині. У праці міститься багатий фольклорний та етнографічний матеріал, а також авторські малюнки обрядових страв та весільних прикрас.
В останні роки життя Пелагея Яківна працювала над “Народним календарем”, “Ткацтвом” та “Народною кухнею". Вона ткала на верстаті і навчала інших, відвідувала кустарів, мріяла влаштувати у Землянці ткацьку школу й подарувати її селу. Передала багато експонатів зі своїх колекцій до петербурзьких і московських музеїв.
Померла Пелагея Яківна 21 вересня 1904 р. В 2019 році на її батьківщині в селі Землянка до 185-ї річниці від дня народження було відкрито музей.
Колекції, незавершені праці, рукописи і листування Пелагеї Литвинової-Бартош зберігаються у фондах Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Рильського НАН України, Інституту археології НАН України та Національного музею історії України.
Джерела:
https://suspilne.media/484933-u-seli-zemlanka-na-sumsini.../
https://www.facebook.com/pelageyabartosh
https://rama.com.ua/.../narodilasja-pelageja-litvinova.../
Підготувала Наталія Малахова, бібліограф Центральної бібліотеки ім. М. М. Коцюбинського Чернігівської МКЦБС.
